Iphone
shpora.me - незаменимый помощник для студентов и школьников, который позволяет быстро создавать и получать доступ к шпаргалкам или другим заметкам с любых устройств. В любое время. Абсолютно бесплатно. Зарегистрироватся | Войти

* данный блок не отображается зарегистрированым пользователям и на мобильных устройствах

информ -11qwer

Зміст

#Файлова система та будова комп’ютера:

#1.Імена логічних дисків.

#2.Різниця між логічними та фізичними дисками.

#3. Визначення та позначення кореневого каталогу.

#4. Визначення та позначення батьківського каталогу.

#5. Повне ім’я файлу.

#6. Розширення імені файлу – приклади та призначення.

#7. Програми, документи та ярлики.

#8.Групи клавіш на клавіатурі та їхнє призначення.

#Word:

#1.Склад та призначення MS Office

#2.Елементи інтерфейсу.

#3.Ієрархія об’єктів Word.

#4.Переміщення по документу.

#5.Виділення частин документа.

#6.Елементи форматування символів.

#7. Елементи форматування абзаців.

#8.Елементи форматування сторінок.

#9. Розділи документу.

#10. Буквиця.

#11. Кернінг.

#12. Назви до рисунків, таблиць, формул.

#13. Посилання на назви.

#14. Гіперпосилання.

#15. Формули.

#16. Таблиці.

#17. Обчислення в таблицях.

#​18. ​Використання полів.

#19. Колонтитули.

#20.Нумерація сторінок.

#21. Рівня абзаців

#22. Зміст.

#23. Мова перевірки правопису.

#24.Серійні документи.

#25.Електронний підпис

#26. Формати збереження документів.

#27.Обмеження редагування документу.

#28. Елементи керування у документах.

#29. Особливості буферу обміну.

 Файлова система та будова комп’ютера: 

1.Імена логічних дисків.

Логічний диск створюється і керується спеціальною програмою (драйвером). Він має унікальне ім'я у вигляді однієї латинської букви, наприклад С, D, Е, F і т.д. Логічний диск може реалізовуватися на твердому диску, на гнучкому диску, на CD-ROM, в оперативній пам'яті (електронний диск) і т.п. На одному фізичному диску може бути створено кілька логічних дисків

2.Різниця між логічними та фізичними дисками.

Звичайний жорсткий диск — це пристрій фізичне. Його можна встановити чи видалити. Логічний жорсткий диск не можна торкнутися руками — фізично не існує. Це просто-таки одне із розділів фізичного диска. Працюючи з комп'ютером, ми помічаємо відмінність між фізичними і логічним дисками.

Кожен логічний диск має власну таблицю розміщення файлів, на ньому діє своя система адресації. У результаті втрати через розмірів кластерів стають менше.

3. Визначення та позначення кореневого каталогу.

Кореневий Каталог - довідник файлів із указівкою місця розташування на диску. Він знаходиться на 0-м рівні ієрархічної структури і позначається символом "\"

4. Визначення та позначення батьківського каталогу.

Батьківський каталог - каталог, що має підкаталоги.

Підкаталог - каталог, що входить в інший каталог.

Таким чином, будь-який каталог, що містить каталоги нижнього рівня, може бути, з одного боку, стосовно них батьківським, а з іншого боку, підлеглим стосовно каталогу верхнього рівня. Як правило, якщо це не викликає плутанини, уживають термін "каталог", припускаючи або підкаталог, або батьківський каталог залежно від контексту.

5. Повне ім’я файлу.

Файл має ім’я – довільний набір символів, що може містити літери українського, англійського та інших алфавітів, цифри та інші символи,за винятком \ /: *? < >

Шлях до файлу складається з імені запам’ятовуючого пристрою і послідовності імен папок від кореневої до папки, в якій файл зареєстрований, розділених символом \ (обернена похила риска). Наприклад, C:\, C:\WINDOWS, С:\compaq\sp23680 тощо. Символ \, який стоїть після імені запам’ятовуючого пристрою, вказує на кореневу папку цього пристрою.

Повне ім’я файлу складається зі шляху до файлу та імені файлу, які розділені символом \. Кількість символів у повному імені файлу для ОС Windows не повинна перевищувати 258. Наприклад, повне ім’я файлу vlad.rar  таке: С:\compaq\sp23680\vlad.rar, а файлу

6. Розширення імені файлу – приклади та призначення.

Ім’я файлу може містити розширення імені файлу – набір символів після останньої крапки в імені. Якщо крапка відсутня, то ім’я файлу не має розширення. Наприклад, текстовому документу надано ім’я: Доповідь. Січень 2009 року.doc. В імені цього файлу doc є розширенням імені файлу. Як правило, розширення імені файлу містить до трьох символів: vc.com, INF001.SWP, Photoshop.dll, WMSysPrx.prx тощо. Однак Windows може опрацьовувати і файли з розширенням імені, що містить більшу кількість символів. Наприклад, kanji_1.jpeg, INKED.MPEG, index.html тощо.

7. Програми, документи та ярлики.

Ярлик– це посилання на інший об’єкт операційної системи, що знаходиться в зовнішній пам’яті даного комп’ютера або в мережі. Таким об’єктом може бути файл, папка, принтер, зовнішній запам’ятовуючий пристрій (диск), сторінка в Інтернеті тощо. Ярлик призначений для забезпечення швидкого доступу до цього об’єкта.

Програма (в технічному розумінні) — передбачений хід подій у часі та порядок правил, що повинні застосуватись для проведення запланованого. Технічні програми (наприклад, комп'ютерні) обмежені у своєму виконанні та реагують на непередбачувані події лише в рамках запрограмованого.

Документ (ЗУ «Про інформацію») — матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

8.Групи клавіш на клавіатурі та їхнє призначення.

1.Функціональні клавіші.

2.Алфавітно-цифрові клавіші.

3.Клавіші спеціального призначення.

4.Клавіші керування курсором і клавіші редагування.

 5.Додаткова цифрова група клавіш.

Word: 

1.Склад та призначення MS Office

Пакет Office - містить потужні прикладні програми, які легко працюють з текстами, числами та зображеннями.

 WORD - потужний текстовий процесор, який дозволяє швидко створювати документ будь-якої складності з різних позначок і довести до досконалості інформаційний звіт або статистичні дані (у відкритих, тобто безкоштовних, офісних пакетах Open Office Org та Libre Office йому відповідає текстовий процесор WRITE ).

Текстовий процесор Word фірми Microsoft є сьогодні однією з найпопулярніших у світі програмою. Word складають "швидкі" команди та найсучасніші засоби, якими, наприклад, є вмонтована програма перевірки правопису та словник синонімів, які допомагають вам без помилок складати документи, із зробленими раніше шаблонами, які дозволяють поєднувати помітки, листи, звіти без прикладання великих зусиль.

- EXCEL - табличний процесор, який може виконувати різні арифметичні дії над елементами таблиць, крім того, самостійно може виконувати різні операції: створення діаграм та графіків, створення банків даних та ін. Використовують програму Excel для складання бюджетів та різноманітних обліків, переведення цифр у діаграми та графіки, проведення аналізу типа: “А що буде, якщо?” практично за будь-яким питанням, а також для переробки потужних списків за короткий термін (у відкритих, тобто безкоштовних, офісних пакетах Open Office Org та Libre Office йому відповідає табличний процесор CALC ).

- PowerPoint — дозволяє професійно підготувати презентацію, з використанням графіки та ефектно виготовленими тезами. Але, що найбільш чудово, що ви можете перетворити документ, створений у процесорі Word, до презентації завдяки лише одному натисканню кнопки миші. Крім того, за допомогою PowerPoint можливо створити окремі малюнки, та внести їх до текстів, або доповнити малюнок, будь-якими додатками. PowerPoint - можливо використовувати для підготовки презентацій та слайд-фільмів. Він надає можливості користувачу виконувати все необхідне - потужні функції роботи з текстом, які містять створення контуру тексту, засобів для малювання, побудову діаграм, великий набір стандартних ілюстрацій та ін. (у відкритих, тобто безкоштовних, офісних пакетах Open Office Org та Libre Office йому відповідає засіб створення презентацій IMPRESS ).

ACCЕSS – це потужна програма управління даними, яка взагалі призначена для програмістів. Access міститься в пакеті Office лише в професійному екземплярі. Вона самостійно створює бази даних, аналізує їх, робить самостійний пошук необхідних даних ( у відкритих, тобто безкоштовних, офісних пакетах Open Office Org та Libre Office йому відповідає програма управління даними BASE ).

2.Елементи інтерфейсу.

Интерфейс Microsoft Office Word состоит из следующих элементов экрана:

  • Лента. Вкладка ленты :

Главная

Вставка

Разметка страницы

Ссылки

Рассылки

Рецензирование

Вид

  • Стандартная вкладка “Файл”
  • Строка состояния
  • Заголовок окна
  • Элементы вкладки
  • Текстовое поле
  • Панель быстрого доступа
  • Вертикальные/горизонтальные линейки

3.Ієрархія об’єктів Word.

Програма являє собою набір об’єктів, що взаємодіють використовуючи повідомлення. Будується ієрархія об’єктів: програма в цілому — це об’єкт, для виконання своїх функцій вона звертається до об’єктів що містяться у ньому, які у свою чергу виконують запит шляхом звернення до інших об’єктів програми.

4.Переміщення по документу.

Для ефективного редагування і форматування документа вкрай важливо вміти швидко переміщатися по тексту. Переміщення можна здійснювати як за допомогою миші і лінійок прокрутки, так і за допомогою клавіатури.

Переміщення по тексту за допомогою миші

Найбільш простий спосіб перемістити курсор - це встановити покажчик миші в потрібне місце тексту і клацнути мишею. Якщо ж фрагмент тексту, в якому повинен бути встановлений курсор, не видний на екрані, то слід скористатися вертикальної або горизонтальної смугами прокрутки, які забезпечують переміщення тексту у вікні документа без зміни положення курсору. Смуги прокрутки стають доступними тільки тоді, коли весь документ не поміщається в робочому вікні.

Ще один спосіб швидкої прокрутки документа полягає в перетягування мишею прямокутного повзунка смуги прокрутки.

Переміщення за допомогою клавіатури

Найпростіший спосіб переміщення курсора - за допомогою клавіш →,<,^,v, які у зв'язку з цим так і називаються - клавіші управління курсором. Нагадаємо, що кожне натискання цих клавіш переміщує курсор на один символ вниз, вгору, вправо і вліво. Крім того, для переміщення курсора по тексту можна використовувати такі клавіші та комбінації:

Home- на початок рядка;

End - в кінець рядка;

PageUp- на один екран вгору;

PageDown - на один екран вниз;

Ctrl +→,<   - на одне слово вправо і вліво;

ctrl +v,^ - на один абзац вниз і вгору:

ctrI + ноme - в початок документа;

Ctrl +end  - в кінець документа;

Ctrl PageUp - на одну сторінку вгору;

Ctrl PageDown - на одну сторінку вниз.

5.Виділення частин документа.

Виділення може виконуватися як мишею, так і з помощью клавіатури. Працювати мишею зручніше і швидше, проте на початку освоєння комп'ютера цей спосіб викликає деякі труднощі. Значно надійніше в цьому випадку виділяти фрагменти тексту за допомогою клавіатури.

Виділення фрагментів за допомогою клавіатури

Виділення за допомогою клавіатури здійснюється наступним чином.

Таким чином, для виділення ділянки тексту можна використовувати наступні

комбінації клавіш:

shift+→ виділення символу праворуч від текстового курсора;

shift+ < виділення символу зліва від текстового курсора;

shift+ v виділення рядка вниз від текстового курсора;

shift+ ^ виділення рядка вгору від текстового курсора;

shift+Home - Виділення тексту від текстового курсора до початку поточного рядка;

shift+end - Виділення тексту від текстового курсора до кінця поточного рядка;

shift+Page up - Виділення тексту від текстового курсора до верхнього рядка екрану;

shift+Page down - Виділення тексту від текстового курсора до нижнього рядка екрану.

Для зняття виділення досить натиснути будь-яку клавішу управління курсором або клацнути мишею в будь-якому місці документа.

комбінація клавіш shift +ctrl+ р виділить текст від текстового курсора до початку наступного слова, а комбінація клавіш shift+ ctrl + home виділить текст від позиції текстового курсору до початку тексту.

Для виділення всього тексту слід натиснути комбінації клавіш Ctrl+ A

 Виділення тексту за допомогою миші

Є два способи виділення фрагментів тексту за допомогою миші - протяжкою і клацаннями.

виділення протяжкою

Протяжка - найбільш універсальний спосіб, яким можна виділити будь-який фрагмент, але для впевненого виділення потрібно певний досвід.

> Встановіть покажчик миші на початку фрагмента.

> Натисніть і утримуйте ліву кнопку миші.

> Не відпускаючи ліву кнопку миші, перемістите покажчик миші в кінець фрагмента. Ця ділянка тексту виділиться синім кольором.

> Відпустіть ліву кнопку миші.

Способи виділення клацанням, мабуть, самі швидкі.

> Клацніть мишею на початку фрагмента, який потрібно виділити.

> Натисніть і утримуйте shift

> Не відпускаючи клавішу Shift, клацніть мишею в кінці фрагмента. Ділянка тексту між місцями, в яких ви клацнули мишею, буде виділено.

> Відпустіть клавішу shift

>  Двічі клацніть мишею на будь-якому слові тексту. Це слово буде виділено.

> Тричі клацніть мишею в будь-якому місці абзацу, щоб виділити цей абзац.

Розглянемо ще декілька прийомів виділення тексту. У лівого краю робочої області вікна програми Microsoft Word знаходиться вузька зона, що не заповнена текстом. Це - поле виділення. При приміщенні покажчика миші в дане поле, покажчик миші приймає форму стрілки

> Встановіть покажчик миші в поле виділення, у лівого краю першого рядка так, щоб покажчик миші прийняв форму стрілки

> Клацніть мишею в цьому місці. Перший рядок тексту буде виділена.

Якщо тепер, натиснувши і утримуючи ліву кнопку миші, перемістити покажчик миші по полю виділення, то буде виділена група рядків.

> Щоб зняти виділення рядка, клацніть мишею в будь-якому місці робочої області.

> Двічі клацніть мишею в полі виділення. Буде виділений абзац, ліворуч від кото-якого перебуває покажчик миші.

Весь текст можна виділити наступним чином:

Виділити весь текст можна також потрійним клацанням миші в полі виділення.

6.Елементи форматування символів.

Форматування символів є ефективним засобом оформлення тексту

Форматування символів має на увазі:

  • зміна шрифту;
  • зміна накреслення;
  • зміна розміру шрифту;
  • застосування підкреслення або перекреслення;
  • зміна кольору символів;
  • використання верхніх і нижніх індексів;
  • використання ущільнення і розрідження.

Під шрифтом розуміють повний набір символів - великі та малі літери, цифри та спеціальні символи, які відрізняються єдністю розміру, стилю і накреслення.

Для кожного шрифту існує кілька варіантів накреслення: звичайне , курсивне , напівжирне, напівжирне курсивне .

Текст може бути набраний літерами різного розміру. Розмір шрифту вимірюється в спеціальних типографських одиницях, званих пунктами. Один пункт дорівнює 0,353 міліметра. Таким чином, шрифт розміру 72 пункту має висоту 25,4 міліметра.

Серед інших оформлювальних операцій часто використовуються наступні:  підкреслення і подвійне підкреслення , закреслення  і подвійне закреслення , зсув тексту щодо нормального положення рядка - верхні  і нижні індекси, малі прописні і різноманітні їх комбінації

Кожен символ тексту може бути пофарбований у свій колір. Крім того, Word дозволяє змінити колір підкреслення.

Іноді корисно змінити відстань між символами для будь-якого слова, пропозиції або фрагмента. Word дозволяє встановити розрідження або  ущільнення тексту:

7. Елементи форматування абзаців.

Під абзацом у Word розуміється частина документа, за якою слідує маркер абзацу.

При введенні тексту абзац завжди закінчується натисканням клавіші Еnteк, що з'являється при цьому символ, так званий маркер абзацу, означає кінець абзацу і вказує на те, що далі починається новий абзац. Маркер абзацу містить інформацію про його форматуванні.

Процес форматування абзаців включає в себе:

  • вирівнювання абзаців;
  • установку відступів абзаців;
  • установку відступу першого рядка абзацу;
  • установку відстані між рядками (міжрядкового інтервалу);
  • установку відстані між абзацами;
  • контроль положення абзацу на сторінці.

У Word використовуються чотири види вирівнювання абзаців:

  • вирівнювання лівого краю (лівосторонній)
  • вирівнювання правого краю (правосторонній)
  • центрування
  • (по ширині)

Для кожного абзацу можна встановити відступ від лівогоі правого поля, що дозволить зробити такий абзац вужчим у порівнянні з іншими. Абзац, що відрізняється своїми відступами, звертає на себе увагу в тексті, що надає всьому тексту більшу виразність. Відступ абзацу може бути як позитивним, так і негативним

У кожному документі Word за замовчуванням встановлює відстань між строками абзацу. Відстань між рядками може бути встановлено в півтора або навіть в два інтервалу.

8.Елементи форматування сторінок.

Форматування сторінки застосовується для визначення її вигляду, при цьому можна змінити такі параметри, як розміри сторінки, розмір полів та орієнтація сторінки тощо. Для виконання цих операцій використовуються такі команди: Файл, Параметры страницы.

У вікні, що з'являється на екрані дисплея, зазначають:

• у вкладці Поля — розміри верхнього, нижнього, лівого, правого полів сторінки;

• у вкладці Размер бумаги — розміри паперу , а також орієнтацію сторінки  для друкування документа в горизонтальному (книжковому) або вертикальному (альбомному) вигляді;

• у вкладці Источник бумаги — режим подачі паперу в принтер (власноручно чи автоматично);

• у вкладці Макет — відмінність (якщо вона є) парних і непарних колонтитулів та колонтитула першої сторінки.

Усі вкладки цього вікна, крім того, мають перелік, з якого можна вибрати вид застосування зазначених параметрів до документа (поточний розділ, весь документ тощо).

9. Розділи документу.

Розбиття на розділи

Word дозволяє розбивати документ на два розділи і більше, в кожному з яких може бути власне форматування сторінок. Вам знадобляться розділи, якщо необхідно встановити різні параметри форматування сторінки, такі як поля, для різних сторінок. За умовчанням ці види форматування застосовуються до всього документа.

Є три типи розбиття на розділи. Вони однаково діють на розмітку сторінки, але їх відмінність в тому, де розміщується текст, введений після розбиття.

• Наступна сторінка. Новий розділ починається з верхнього рядка наступної сторінки. Це підходить для розділів, відповідних великим частинам документа, наприклад новий розділ.

• Безперервний. Новий розділ починається на тій же самій сторінці, що і попередній. Це зручно, якщо в даному розділі не така кількість колонок, як в попередньому, але обидва вони — частини однієї і тієї ж сторінки. Прикладом може послужити газетна стаття: її заголовок вверху сторінки розташований в одній колонці, а текст статті, розташований в іншому розділі, розбитий на три колонки.

• Парна або непарна сторінка. Новий розділ починається на наступній парній або непарній сторінці. Це корисно для великих розділів документа, таких як глави, кожна з яких повинна починатися на наступній парній або непарній сторінці.

У звичному режимі проглядання документа Word відзначає межу розділу подвійною горизонтальною лінією з відміткою Розрив розділу і наступною за ним назвою типу розриву. Ці мітки не будуть видні ні в режимі проглядання розмітки сторінки, ні в роздруку.

Для вставки лінії розділу зробіть наступне.

1. Виберіть команду Разметка страницы-> Розрив(в группе Параметры страницы) для відкриття діалогового вікна Розрив.

2. Виберіть потрібний тип розбиття на розділи (виходячи з описаного вище).

3. Клацніть на кнопці ОК.

З лінією розриву можна працювати так само, як і з будь-яким символом вашого документа. Для її видалення встановіть курсор зліва від неї і натисніть клавішу <Delete> або встановіть курсор праворуч від неї і натисніть клавішу <Backspace>. Лінія розриву відноситься до розділу, що знаходиться перед ним; таким чином, коли ви видаляєте її з документа, текст перед нею стає частиною наступного розділу, і це означає, що для тексту будуть застосовні параметри форматування сторінки.

10. Буквиця.

Буквиця (велика заголовна буква) застосовується на початку документа або глави - наприклад, для залучення уваги до інформаційного бюлетеня або запрошення. Щелкните абзац, который требуется начать с буквицы

Абзац должен содержать текст.

На вкладке Вставка в группе Текст выберите команду Буквица. Выберите параметр В тексте или На поле.

11. Кернінг.

Кернинг (англ. Kerning) при наборі тексту - виборче зміна інтервалу між літерами в залежності від їх форми.Технологія кернинга, що з'явилася в поліграфії після впровадження фотонабора (а потім і комп'ютерного набору), включає підбір межбуквенних інтервалів для конкретних пар букв з метою поліпшення зовнішнього вигляду і легкості читання тексту. Такий виборчий підбір дозволяє компенсувати нерівномірності візуальної щільності тексту, одержуваної при використанні стандартних апроші для кожної літери. Значення кернинга в програмах верстки встановлюється у відсотках від ширини символу пробілу використовуваного шрифту; воно може бути як позитивним (коли знаки розсуваються), так і негативним у випадках, коли знаки наближаються один до одного.

12. Назви до рисунків, таблиць, формул.

Щоб створити напис, необхідно виконати такі команди:

-  Розгорнути (встановити) панель інструментів Вставка - Фигуры

-  Натиснути кнопку “Надпись” та перевести курсор на екран. Курсор миші при цьому приймає форму +.

- Встановити курсор миші в один із кутів майбутнього напису, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перетягти курсор у протилежний кут напису. Одержимо прямокутник.

-   Перевести курсор усередину прямокутника, набрати текст із потрібним шрифтом і вирівнюванням.

Також можно

1.Виділіть об’єкт (таблицю, формулу, малюнок іл інший об’єкт), до якого потрібно додати назву.

2. На вкладці Ссылки в групі Название виберіть команду Вставить название.

3. У списку подпись виберіть найбільш підходящий підпис для об’єкта, наприклад "Рисунок" або "Формула". Якщо в списку немає підходящому підпису, натисніть кнопку Создать, введіть новий підпис у поле Название й натисніть кнопку ОК.

4. Введіть будь-який текст, включаючи розділові знаки, який повинен відображатися після підпису.

5. Вибрати у списку положение: варіант розміщення назви: під виділеним об’єктом чи над ним.

6. Натиснути кнопку ОК. Діалоговий бокс зникне, відновиться текст документа. До об’єкта, що був виділеним, буде додано сформовану Вами назву.

13. Посилання на назви.

Щоб створити посилання, треба:

1. Встановити курсор в те місце документа, де посилання має починатися.

2. Набрати супроводжувальний текст посилання (наприклад: "див. на стор. ").

3. Подати команду Перекрестная ссылка (вкладка Вставка, секція Ссылки). На екрані з’явиться діалоговий бокс Перекрестные ссылки.

4. Розгорнути список Тип ссылки: і вибрати потрібний тип об’єкта посилання.

5. Вибрати у розгортному списку Вставить ссылку на: той елемент, значення якого буде вставлено в місце посилання.

14. Гіперпосилання.

Виділіть текст або рисунок, який потрібно відобразити як гіперпосилання.

На вкладці Вставлення у групі Посилання виберіть пункт Гіперпосилання

Можна також клацнути правою кнопкою миші текст або рисунок і вибрати команду Гіперпосилання з контекстного меню. На екрані з’явиться діалоговий бокс Гіперпосилання.

У списку Зв'язати з виберіть необхідний пункт

15. Формули.

В вкладці Вставка , в групі Символи виберіть команду Формули. Виберіть чи вже встроєнні формули або виберіть команду Вставити нову формулу

16. Таблиці.

В вкладці Вставка виберіть команду Таблиця. Можна вставити таблицю, можна намалювати таблицю або використати таблицю Excel

17. Обчислення в таблицях.

Обчислення та логічні операції в таблиці можна виконати за допомогою формул. Команда Формула розташована на контекстній вкладці Табличні знаряддя на вкладці Макет у групі Дані.

Під час відкриття документа Word формули в ньому оновлюються автоматично. Результати обчислення за формулою можна також оновити вручну.

Вставлення формули в клітинку таблиці

  1. Виділіть клітинку таблиці, де має відображатися результат. Якщо клітинка має вміст, видаліть його.
  2. На вкладці Макет контекстної вкладки Табличні знаряддя виберіть у групі Дані команду Формула.
  3. Діалогове вікно Формула використовується для створення власної формули. Введіть значення в полі Формула, виберіть формат зі списку Формат номерів і вставте функції та закладки за допомогою списків Вставити функцію та Вставити закладку

18. Використання полів.

Поля сторінки — пустий простір навколо країв сторінки. Зазвичай текст і графічні об’єкти додаються до області друку між полями. Однак деякі елементи,  наприклад, верхні та нижні колонтитули та номери сторінок, можна розташувати на полях.

Параметри полів сторінки

У Microsoft Word існує кілька параметрів полів сторінки. Можна використовувати поля сторінки за промовчанням або зазначити власні.

  • Додавання полів для підшивки     Скористайтеся полем корінця для додавання простору до бокового або верхнього поля сторінки, яку ви маєте намір підшити. Використання поля корінця гарантує, що текст залишиться видимим під час підшивання документа.
  • Настроювання полів для сторінок розвороту     Скористайтеся дзеркальними полями для настроювання сторінок розвороту в документах із двостороннім друком, наприклад, книг або журналів. Поля лівої сторінки — дзеркальне відображення полів правої сторінки (тобто внутрішні та зовнішні поля мають однакову ширину).
  • Додавання брошури    У діалоговому вікні Параметри сторінки виберіть пункт Брошура. За допомогою цього параметра можна також створити меню, запрошення, програму події та інші типи документів, що мають вигляд брошури. Брошура передбачає згин аркуша посередині.

Коли документ настроєно як брошуру, з ним можна працювати як з будь-яким документом, тобто додавати текст, зображення та графічні об’єкти.

  • Для більшості принтерів установлено мінімальну ширину поля, оскільки вони не можуть друкувати текст, розташований біля краю аркуша. Якщо встановлено занадто вузькі поля сторінки, відображається повідомлення Одне або кілька полів сторінки виходять за межі області друку

Щоб уникнути обрізання тексту, натисніть кнопку Виправити для автоматичного збільшення ширини полів. Якщо не виконати зазначену дію та здійснити спробу надрукувати документ, відобразиться інше повідомлення із запитом продовження друку.

  • Мінімальний розмір полів залежить від принтера, драйвера для принтера та розміру паперу. Відомості про мінімальний розмір полів містяться в документації принтера.

Змінення або настроювання полів сторінки

1.На вкладці Розмітка сторінки у групі Параметри сторінки клацніть елемент Поля.

2. Виберіть потрібний тип поля. Для встановлення найчастіше використовуваної ширини полів виберіть пункт Звичайне.

Вибір потрібного типу поля автоматично змінює тип полів для всього документа

3.Можна також указати власні розміри поля. Виберіть елемент Поля, виберіть пункт Настроювані поля та в полях ВерхнєНижнєЛіве, та Праве введіть нові значення полів.

19. Колонтитули.

Вставлення однакового колонтитула на всіх сторінках документа.

  1. На вкладці Вставлення у групі Колонтитули клацніть елемент Верхній колонтитул або Нижній колонтитул.
  2. Виберіть потрібний зразок колонтитула.

Колонтитул буде вставлено на кожній сторінці документа.

Створення різних колонтитулів для парних і непарних сторінок

Наприклад, можна використати назву документа для непарних сторінок, а назву розділу для парних сторінок.

  1. На вкладці Параметри сторінки клацніть запускач діалогового вікна Абзац і відкрийте вкладку Макет.
  2. Установіть прапорець для парних і непарних сторінок.

Після цього можна вставляти колонтитул для парних сторінок на парній сторінці та колонтитул для непарних сторінок на непарній сторінці.

20.Нумерація сторінок.

  1. На вкладці Вставлення у групі Колонтитули клацніть Номер сторінки.
  2. Виберіть одну з команд Згори сторінкиВнизу сторінки або Поля сторінки, залежно від того, де в документі потрібно розмістити номери сторінок.
  3. Виберіть шаблон нумерації сторінок із колекції. Після додавання номерів сторінки їх можна змінювати так само, як і текст у колонтитулах. Можна змінити формат номерів сторінок, а також їх шрифт і розмір.

21. Рівня абзаців.

22. Зміст.

– Побудова змісту стає можливою при використанні стилів „Заголовок” по всьому документу, а також при виконанні спеціальних дій для власних стилів.

 –  Для побудови змісту потрібно виконати такі дії:

 –  Встановити курсор клавіатури в кінці або на початку документа, де повинен знаходитись зміст.

–  Виконати команду „Вставка” → „Оглавление и указатели”, відкриється діалогове вікно „Оглавление и указатели”.

–   Відкрити вкладку „Оглавление”.

 –   При необхідності відкрити заповнювач у полі „Заполнитель”.

–    Натиснути кнопку Ok у вікні „Оглавление и указатели”.

–    Через деякий час на місці курсору клавіатури з’явиться зміст документа, у список стилів буде додано стилі „Оглавление 1”, „Оглавление 2” і т. д. Для відповідних рівнів змісту.

–   При встановленні на зміст  курсор миші набуде вигляду руки. Досить клацнути на потрібній назві розділу або підрозділу, як на екрані з’явиться його текст, а також панель інструментів „Web”.

23. Мова перевірки правопису.

Однією з найважливіших переваг текстових процесорів є наявність засобів перевірки правопису, завдяки яким користувач може легко виявляти в тексті помилки та виправляти їх. Зокрема, програма Word, застосовуючи словники, що входять до її складу, перевіряє текст, позначає помилки й навіть пропонує кілька варіантів їх виправлення. Щоб програма «знала», який словник використовувати, слід вказати, якою мовою набрано текст. Коли текст уведено з клавіатури безпосередньо у програмі Word, усе просто — для нього призначається мова, вибрана за допомогою мовної панелі у правій частині панелі завдань. Проте якщо текст вставлено в документ іншим способом, наприклад скопійовано з веб-сторінки через буфер обміну, то засоби перевірки можуть працювати некоректно.

Щоб запобігти цьому, слід виділити увесь документ за допомогою клавіш Ctrl+А та на вкладці Рецензування виконати команду Тезаурус. Відкриється діалогове вікно Мова, де у списку Позначити виділений текст як слід вибрати відповідну мову та клацнути кнопку ОК.

На панелі виберіть вкладку Рецензирование виберіть команду Правописание

24.Серійні документи.

Серійні листи - це однотипні документи, що розсилаються різним адресатам. Для їх створення в Word існує команда "Злиття" меню "Рассилки", яка з'єднує основний документ, що містить незмінні дані з джерелом даних, що містить змінні дані. Команда "Злиття" дозволяє виготовляти адресні наклейки, конверти, каталоги. При створенні серійного листи створюються два файли: основний текстовий файл і керуючий файл. Керуючий файл містить інформацію, яка різна у різних примірниках серійного письма (імена, адреси). Файл основного документа містить незмінну частину із зазначенням місць, в який вставляється інформація з керуючого файлу. В результаті спільної обробки основного та керуючого файлів виходить готовий серійне лист

25.Електронний підпис.

Електронний підпис складається з тексту або графічних елементів (або й того, й іншого). Створений підпис автоматично вставляється в усі повідомлення електронної пошти, які надсилаються з Microsoft Outlook. В вкладці Вставка в групі Текст виберіть команду Строка підпису .

26. Формати збереження документів.

команда "Зберегти"

  1. На панелі швидкого доступу натисніть кнопку Зберегти або натисніть сполучення клавіш CTRL+S.
  2. Введіть ім’я документа і натисніть кнопку Зберегти.

команда "Зберегти як"

  1. Відкрийте документ, який потрібно зберегти як новий файл.
  2. Відкрийте меню Файл.
  3. Виберіть пункт Зберегти як.
  4. Введіть ім’я документа
  5. Виберіть “Тип файлу”  (файла (Документ Word 97-2003 *.doc)

офисом 2010, 2013, то можно выбрать *.docx

Другие типы файлов:

- docm /документ с поддержкой макросов/ используется только если в документе естьпрограмма на языке visual basic – макрос;

- dotm /шаблон с поддержкой макросов/ используется если необходимо создать шаблон в котоом предполагается размещать макрос;

- pdf /электронная книга/ если необходимо сохранить документ в виде электронной книги;

-xps /данные с xps разметкой/

- mht, mhtml /веб страница в одном файле/ сохраняем документ в виде html электронной книги;

- html /веб страница/ в результате получаем файл в формате html с гипертекстом и папку в которой хранятся изображения, которые были в документе;

- rtf / выбираем если на компьютере не установлен word, а только WordPad;

- XML /документ с XML разметкой/

- odt /формат Open office/ выбор этого формата необходим только в случае если на другом компьютере установлен только OpenOffice (Liberty Office)

- wps // формат документов Microsoft Word.

6.натисніть кнопку Зберегти.

27.Обмеження редагування документу.

Можна пропонувати (але не вимагати) іншим користувачам відкрити документ лише для читання. Якщо користувач відкриє документ лише для читання та змінить його, він зможе зберегти цей документ лише з іншим іменем файлу.

Виберіть вкладку Рецензирование в групі Захист виберіть команду Обмежити редагування

28. Елементи керування у документах.

29. Особливості буферу обміну.

Буфер обміну Microsoft Office дозволяє копіювати кілька текстових і графічних елементів з документів Microsoft Office або інших додатків і вставляти їх в інший документ Microsoft Office. Наприклад, можна скопіювати текст з повідомлення електронної пошти, дані з робочої книги або таблиці даних і графік з презентації, а потім вставити всі ці елементи в документ. За допомогою використання буфера обміну Office можна впорядковувати скопійовані елементи таким способом, яким вони повинні бути впорядковані в документі.

У буфері обміну Microsoft Office використовуються стандартні команди Копіювати і Вставити. При копіюванні елемент додається в буфер обміну Microsoft Office, після чого його можна в будь-який час вставити з буфера в будь-який документ Microsoft Office. Накопичені елементи залишаються в буфері обміну Microsoft Office до завершення роботи всіх додатків Microsoft Office або до видалення цих елементів з області завдань Буфер обмена.

После виходу з усіх програм Office в буфері обміну залишається тільки останній скопійований елемент. Після виходу з усіх програм Office і перезавантаження комп'ютера буфер обміну Office очищається від всіх елементів.

Буфер обміну Microsoft Office і системний буфер обміну. Буфер обміну Microsoft Office пов'язаний із системним буфером обміну Microsoft Windows наступним чином:

  • при копіюванні кількох елементів у буфер обміну Microsoft Office останній скопійований елемент завжди копіюється в системний буфер обміну;
  • при очищенні буфера обміну Microsoft Office системний буфер обміну також очищається;
  • при використанні команди Вставити, кнопки Вставити або сполучення клавіш CTRL + V виконується вставка вмісту системного буфера обміну, а не буфера обміну Microsoft Office.

 

Excel:

  1. Таблиця як набір однотипних об’єктів.

Для опису ряду об'єктів, що володіють однаковими наборами властивостей, найбільш часто використовуються таблиці.

Представлена ​​в таблиці інформація наочна, компактна і легко доступні для огляду.

У таблиці може міститися інформація про різні властивості об'єктів, про об'єкти одного класу і різних класів, про окремі об'єкти і групах об'єктів.

Необхідно дотримуватися таких правил оформлення таблиць.

Заголовок таблиці повинен давати уявлення про міститься в ній.

Заголовки стовпців і рядків повинні бути короткими, не містити зайвих слів і, по можливості, скорочень.

Для числових величин в таблиці повинні бути вказані одиниці виміру. Якщо вони спільні для всієї таблиці, то вказуються в заголовку таблиці (або в дужках, або через кому після назви). Якщо одиниці виміру різняться, то вони вказуються в заголовках відповідних рядків або стовпців.

Для того щоб на підставі інформації, представленої в текстовій формі, скласти табличну модель, необхідно:

виділити в тексті імена об'єктів, імена властивостей об'єктів і значення властивостей об'єктів;

уточнити структуру таблиці;

заповнити таблицю, перенісши в неї інформацію з тексту.

Обчислення узагальнюючих показників у таблицях.

У вкладці Формули натиснути Автосумма

Впорядкування даних у таблицях.

Можно выполнять сортировку данных по тексту (от А к Я или от Я к А), числам (от наименьших к наибольшим или от наибольших к наименьшим), а также датам и времени (от старых к новым или от новых к старым) в одном или нескольких столбцах. Можно также выполнять сортировку по настраиваемым спискам (таким как состоящий из элементов «Большой», «Средний» и «Маленький»») или по формату, включая цвет ячеек, цвет шрифта, а также по значкам. Большинство сортировок применяются к столбцам, но возможно также применить сортировку к строкам.

На вкладке Данные в группе Сортировка и фильтр выполните одно из указанных ниже действий.

Чтобы отсортировать значения по алфавиту в порядке возрастания, нажмите кнопку Сортировка от А до Я.

Чтобы отсортировать значения по алфавиту в порядке убывания, нажмите кнопку Сортировка от Я до А.

При необходимости можно воспользоваться сортировкой с учетом регистра.

На вкладке Данные в группе Сортировка и фильтр нажмите кнопку Сортировка.

В диалоговом окне Сортировка нажмите Параметры.

Откроется диалоговое окно Параметры сортировки.

В диалоговом окне Параметры сортировки установите флажок Учитывать регистр.Дважды нажмите кнопку ОК.

Чтобы повторно применить сортировку после изменения данных, щелкните ячейку в диапазоне или таблице, а затем на вкладке Данные в группе Сортировка и фильтр нажмите Применить повторно.

Обчислення проміжних підсумків у таблицях.

Возвращает промежуточный итог в список или базу данных. Обычно проще создать список с промежуточными итогами, используя в настольном приложении Excel команду Промежуточные итоги в группе Структура на вкладке Данные. Но если такой список уже создан, его можно модифицировать, изменив формулу с функцией ПРОМЕЖУТОЧНЫЕ.ИТОГИ.

Структурування таблиці під час обчислення підсумків.

Данные- группировать - создание структуры

Фільтрація даних у таблицях.

В Excel є такі типи фільтрів: автофільтр та розширений фільтр.
Автофільтр – це фільтр, що дозволяє задати прості критерії пошуку записів, у результаті відображаються ті записи, що задовольняють умо­ву пошуку, і приховуються ті записи, які не задовольняють та­ку умову.

Розширений фільтр – це фільтр, що дозволяє задати складні критерії для по­шуку і за необхідності дозволяє задати відображення резуль­татів фільтрації в окремій області таблиці.
Автофільтр дозволяє проводити відбір записів безпосередньо на робочому листі. Для відбору записів з використанням автофільтрів можна задати цілий ряд критеріїв.

Для виклику функції автофільтра потрібно вибрати Данные→Фильтр →Автофильтр 

Поля зведеної таблиці.

Зведені таблиці – це спеціалізовані засоби Microsoft Excel, які об'єднують у собі всі розглянуті вище засоби роботи зі списками (сор­тування, фільтрація, підсумки, консолідація). 

Зведена таблиця – це плоска або об’ємна (складається з декількох сторінок або шарів) прямокутна таблиця, яка дає можливість виконати складний аналіз великих масивів даних.

вставка – сводная таблица (выбрать таблицу или диапазон) нажать ок

Выберете из списка поле сводной таблицы в области ниже :фильтр, названия столбцов, название строк, значение

Створення макета зведеної таблиці.

Системи  числення: 

Позиційні та непозиційні системи числення.

Сукупність прийомів та правил найменування й позначення чисел називається системою числення. Звичайною для нас і загальноприйнятою є позиційна десяткова система числення. Як умовні знаки для запису чисел вживаються цифри. Система числення, в якій значення кожної цифри в довільному місці послідовності цифр, яка означає запис числа, не змінюється, називається непозиційною. Система числення, в якій значення кожної цифри залежить від місця в послідовності цифр у записі числа, називається позиційною. Щоб визначити число, недостатньо знати тип і алфавіт. Добре відомим прикладом непозиційної системи числення є римська система, в якій роль цифр відіграють букви алфавіту: І – один; V – п’ять; Х – десять; С – сто; L – п’ятдесят; D – п’ятсот; М – тисяча. Загальноприйнятою в сучасному світі є десяткова позиційна система числення, яка з Індії через арабські країни прийшла в Європу. Основою цієї системи є число десять. Основою системи числення називається число, яке означає, у скільки разів одиниця наступного розрядку більше за одиницю попереднього.

Системи числення зі степеневими вагами розрядів.

Переведення чисел з однієї системи числення у іншу

Інформатизація суспільства: 

Інформаційні технології.

інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні і культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки спеціалістів.

Інформаційні революції.

Інформаці́йна револю́ція (англ. Information Revolution) — метафора, яка відображає революційний вплив інформаційних технологій на всі сфери життя суспільства в останній чверті ХХ сторіччя. Це явище інтегрує ефекти попередніх революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування, телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних сил людства.

Цей термін також застосовується для позначення чотирьох інформаційних революцій в історії людства, в результаті яких не лише кардинально змінювались способи обробки інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей.

 


законы диалектики

Основные законы диалектики.

1)Закон единства и борьбы противоположностей.

Этот закон является «ядром» диалектики, т.к. определяет источник развития, отвечает на вопрос, почему оно происходит.

Содержание закона: источник движения и развития мира находится в нем самом, в порождаемых им противоречиях.

Противоречие – это взаимодействие противоположных сторон, свойств и тенденций в составе той или иной системы или между системами. Диалектическое противоречие есть только там, где...

Политология. Универсальная шпаргалка

перейти к оглавлению

1. Место политологии среди гуманитарных наук

Политология развивается в тесном взаимодействии с другими гуманитарными науками. Их всех объединяет общий объект исследования — жизнь общества во всем многообразии ее конкретных проявлений.

Сегодня невозможно изучать сложные политические процессы, не учитывая взаимодействие общественных (гуманитарных) наук.

1) Политология тесно связана с экономикой. Экономика дает соответствующее обоснование реализации экономических...

Идеология

1.Идеология как социальный феномен, её сущность. Содержание идеологииСоциально-исторической системой представлений о мире стала идеология как система рационально- логического обоснования поведения людей, их ценностей, норм взаимоотношений, целей и т.д. Идеология как явление во многом сходна с религией и с наукой. От науки она восприняла доказательность и логичность своих постулатов, но, в отличие от науки, идеология призвана давать оценку явлениям действительности (что хорошо, что...

Русский язык и культура речи

перейти к оглавлению

1. ЭЛЕМЕНТЫ И УРОВНИ ЯЗЫКА

Характеризуя язык как систему, необходимо определить, из каких элементов он состоит. В большинстве языков мира выделяются следующие единицы: фонема (звук), морфема, слово, словосочетание и предложение. Единицы языка неоднородны по своему строению: простые (фонемы) и сложные (словосочетания, предложения). При этом более сложные единицы всегда состоят из более простых.

Самая простая единица языка – это фонема, неделимая и сама по себе...

Математические формулы. Шпаргалка для ЕГЭ с математики

Формулы сокращенного умножения

(а+b)2 = a2 + 2ab + b2

(а-b)2 = a2 – 2ab + b2

a2 – b2 = (a-b)(a+b)

a3 – b3 = (a-b)( a2 + ab + b2)

a3 + b3 = (a+b)( a2 – ab + b2)

(a + b)3 = a3 + 3a2b+ 3ab2+ b3

(a – b)3 = a3 – 3a2b+ 3ab2- b3

Свойства степеней

a0 = 1 (a≠0)

am/n = (a≥0, n ε N, m ε N)

a- r = 1/ a r (a>0, r ε Q)

m...